• (057) 341 44 15
  • (067) 574 61 66

Захист озимої пшениці від шкідників

Починаючи з періоду проростання насіння озимої пшениці і протягом усієї вегетації, рослини пошкоджуються різними видами комах. В осінній період, від сходів до кущіння, посіви заселяють і пошкоджують фітофаги: хлібний турун, підгризаючі совки, злакові мухи, злакові цикадки, попелиці. З початком відновлення весняної вегетації ці шкідники продовжують живлення на посівах.

До них приєднуються і пошкоджують рослини хлібна смугаста блішка, червоногруда п’явиця. У фазу виходу рослин в трубку посіви заселяються і пошкоджуються клопом шкідливою черепашкою. На середину вегетації, в фазу колосіння і наливу зерна, генеративні органи пошкоджують злакові попелиці і пшеничний трипс. У фазу наливу зерна молочно-воскової стиглості шкоду зерну наносять личинки клопа-черепашки. Перед збиранням урожаю зерна частина його пошкоджується хлібними жуками, жуками хлібного туруна.

Хлібний турун. Zabrus tenebrioides G. – найнебезпечніший фітофаг озимої пшениці, типовий абориген південної степової зони з чітко вираженою пристосованістю до засушливого і жаркого клімату. Цикл розвитку від яйця до дорослої комахи проходить в ґрунті за один рік (рис. 1.1, 1.2). Але живляться жуки і личинки наземними частинами рослин.

Основну шкоду посівам наносять личинки, які в своєму розвитку проходять три віки. Для запобігання зростання чисельності та підвищення шкідливості туруна першочерговим є дотримання науково-обгрунтованого чергування культур в сівозміні, де кількість повторних посівів озимини обмежено. Відомо, що площі озимої пшениці по колосових попередниках не повинні перевищувати 15-20 % загальної площі озимих.

Вредители озимой пшеницы

Рис. 1. Шкідники озимої пшениці: 1 - хлібний турун (імаго); 2 – личинка хлібного туруна; 3 – шведська муха (імаго); 4 – личинка шведської мухи; 5 – хлібний клоп (шкідлива черепашка); 6 – хлібний клоп (елія гостроголова); 7 – звичайна злакова попелиця (імаго та личинка); 8 – колонія звичайної злакової попелиці на колосі; 9 – пшеничний трипс (імаго), 10 – трипси на колосі.

Злакові мухи. До найбільш шкідливих відносяться чорна пшенична Phorbia securis Tiens, гессенська Mayetiola destructor S. та шведська Oscinella pusilla Mg (рис. 1.3, 1.4). Шкідливість личинок на озимій пшениці проявляється восени при пошкодженні посівів раннього строку висіву. Весняне пошкодження на посівах озимої пшениці небезпечне насамперед для рослин, які погано розкущилися восени.

Клоп шкідлива черепашка. Щорічно посівам озимої пшениці у степовій зоні суттєву шкоду завдають сисні шкідники (хлібні клопи (рис. 1.5, 1.6 ), трипси, злакові попелиці). Шкідлива черепашка Eugaster integriceps Put. пошкоджує озиму пшеницю, починаючи з моменту появи його на посівах і до вильоту на зимівлю. Спочатку при заселенні клоп пошкоджує листя рослин, пізніше стебло і колос. При уколі в стебло на початку виходу в трубку у рослини жовтіє і засихає верхній лист.

Якщо пошкодження в стебло наноситься клопом перед колосінням, то при колосінні такий колос відрізняється частковою або повною білоколосістю, що призводить до істотного зниження урожаю. Основну шкоду наносять личинки, шкодочинність яких залежить від їх віку. Зерно, що пошкоджено личинками молодших віків (другого-третього), деформується і його маса зменшується на 50-70 %. Личинки старших віків (четвертого-п’ятого ), а також клопи нового покоління менше впливають на кількість урожаю, але різко погіршують хлібопекарські та інші технологічні показники зерна.

Злакові попелиці. Серед злакових попелиць в агроценозі озимої пшениці домінуючими видами є звичайна Schizaphis graminum R. і велика Sitobion avenaе F. Злакові попелиці висмоктують з рослин соки, порушують у них формування вегетативних і генеративних органів (рис. 1.7, 1.8). Значна шкода від цих фітофагів полягає в тому, що вони є переносниками вірусів, а саме жовтої карликовості ячменю (ЖКЯ).

Пшеничний трипс. Haplothrips tritici Kurd. В період виходу озимої пшениці в трубку імаго фітофага скупчується за піхвою верхнього листка. Максимальна чисельність імаго на посівах озимої пшениці спостерігається на початку її колосіння. Але найбільш шкідливі личинки, які живляться спочатку колосковими лусочками, а потім зерном, що призводить до білоколосості і щуплозерності (рис. 1.9, 1.10).

Попередження втрат урожаю від шкідливих організмів досягається впровадженням інтегрованої системи захисту, яка раціонально сполучає правильний вибір організаційно-господарських, агротехнічних, хімічних та інших засобів захисту озимої пшениці. Її практичне впровадження дозволяє попередити масовий розвиток шкідників в посівах, знизити їх шкодочинність до господарсько-невідчутних витрат, не допустити зниження якості врожаю, уникнути негативних наслідків на навколишнє середовище.

Організаційно-господарські заходи передбачають виконання робіт, пов’язаних з обстеженням полів, збором інформації про розповсюдження, чисельність, фенологію шкідників, загального стану посівів, густоти стояння стеблестою, фази розвитку рослин; планування і проведення найбільш ефективних і економічно вигідних прийомів знищення фітофагів.

Основна роль в попередженні масового розмноження шкідників відводиться агротехнічному комплексу заходів, значення яких в тому, щоб максимальний фітосанітарний ефект одержати від засобів, без яких не може бути високого урожаю: впровадження високопродуктивних, стійких до шкідників сортів; своєчасної і якісної підготовки ґрунту, оптимальних строків сівби, використання добрив; виконання технологічних заходів по догляду за посівами, включаючи хімічні обробки при масових появах на них шкідників; збирання без втрат і в стислі строки урожаю. Особливе значення в фітосанітарному відношенні має підготовка поля під посів озимої пшениці. Вона починається з своєчасного збору урожаю зернових культур на максимально низькому зрізі в стислі строки з одночасним подрібненням і вивозом соломи, внаслідок чого обмежується розмноження хлібного туруна та інших шкідливих організмів. Одночасно із збиранням культур або вслід за ними проводиться лущення стерні. Своєчасний основний обробіток ґрунту значною мірою звільняє поля від личинок хлібного туруна, злакових мух, трипсів, трачів і інших шкідників.

Застосування органічних і мінеральних добрив прямого впливу на чисельність шкідників не виявляють. Але в збалансованій кількості мінеральні добрива сприяють одержанню більш дружніх сходів, швидкому росту, підвищують енергію і темпи кущіння, в результаті чого підвищується опірність рослин до пошкоджень хлібним туруном, злаковими мухами та іншими шкідниками. Але при надлишковому азотному живленні змінюється фізіологічний стан рослин, внаслідок чого створюються сприятливі умови для розвитку і розмноження злакових попелиць. Азотні добрива потрібно вносити дрібно – до сівби (N45-60 кг/га д.р.), при сівбі та в підживлення. Фосфорні (30-60 кг/га) та калійні (30 кг/га) вносять під основний обробіток ґрунту, а фосфорні – і при сівбі в рядки. Дози мінеральних добрив треба диференціювати з урахуванням родючості ґрунту і зони.

Важливим агротехнічним прийомом обмеження чисельності шкідників на посівах озимої пшениці є строки сівби культури. Досить часто вони відіграють істотну роль у захисті рослин від фітофагів. Озиму пшеницю ранніх строків сівби більш активно заселяють ґрунтові шкідники (хлібний турун, озима совка); злакові мухи, сисні фітофаги (злакові попелиці, цикадки). До того ж, рослини до настання заморозків переростають, що знижує їх зимостійкість і призводить до пустоколосості і щуплозерності.

Посів необхідно проводити високоякісним насінням районованих сортів озимої пшениці. Важливе значення має впровадження сортів, стійких до пошкоджень шкідниками.
Своєчасне збирання зернових та завершення його в максимально стислі строки, залишається одним із дійових прийомів захисту урожаю від шкідників. При цьому скорочується період живлення на колосках і знижуються втрати урожаю від хлібної жужелиці, хлібних жуків. При запізненні зі збиранням втрати зерна збільшуються від зростаючої кількості колосоносних стебел, що впали, підпиляні хлібними пильщиками. Особливе значення мають строки збирання для попередження пошкодження зерна клопом-черепашкою і його подальшого розвитку.

Найефективнішим методом захисту озимої пшениці від шкідників, поки що, залишається хімічний. Для захисту посівів озимої пшениці від хлібного туруна доцільне використання одного із прийомів хімічного методу – передпосівна обробка інсектицидом (токсикація) посівного матеріалу. Цей прийом дозволяє поєднувати обробку насіння з протруюванням проти хвороб, усунути на початку вегетації культури шкідливість не тільки хлібного туруна, але і підгризаючих совок, дротяників. Проти злакових мух, злакових попелиць, цикадок доцільна обробка насіння препаратами – Рубіж 40 %, к.е., Фосфамід
40 % к.е. (2,0 л/т), Круізер 350 F.s., т.к.с. (0,4-0,5 л/т).

Від фітосанітарного стану посівів восени дуже залежить їх весняно- літній стан і формування майбутнього урожаю. Тому з появою сходів озимої пшениці і до кінця осінньої вегетації необхідно встановити постійний контроль за фітосанітарним станом посівів. При виявленні на посівах хлібного туруна (1-2 – в фазі сходів – 3-й листок, 2-3 личинки/м2 – на початку кущіння), підгризаючих совок (2-3 гусені/м2) проводиться обприскування (крайове, вибіркове в осередках розмноження шкідників або суцільне) одним із рекомендованих препаратів – Альфагард 100, к.е. – 0,15 л/га; Дурсбан, к.е. – 1,0-1,5 л/га; Дамаск 60 %, в.е. – 1,5-1,8 л/га; Діазинон 60 %, к.е., – 1,5-1,8 л/га; Діазол 60 %, в.е – 1,5-1,8л/га; Маршал 25 %, к.е. – 0,8-1,2 л/га; Нурелл Д 55 %, к.е. – 0,75-1,0 л/га; Парашют 45 %, мк.с. – 0,50 - 0,75 л/га; Пірінекс 48 % к.е. – 1,2л/га. Ефективне використання бакових сумішей інсектицидів фосфорорганічної та піретроїдної груп у половинних від рекомендованих нормах з додаванням 3-4 кг/га сечовини. Враховуючи вікову чутливість личинок хлібного туруна до інсектицидів та сутінкове і нічне їх живлення, обробку рослин доцільно проводити у надвечірню пору.
У фазу сходів-початку кущіння при масовому льоті злакових мух (30-50 екз./100 помахів сачком) на посівах використовують – Бі-58 новий 40 %, к.е.-1,5; Данадим 40 %, к.е.; Данадим стабільний 40 %, к.е. – 1,0-1,5; Парашют 45 %, мк.с. – 0,50-0,75; Рубіж 40 %, к.е. – 0,5-1,5; Сумі-альфа 5 %, к.е. – 0,3; Фостран 40 % – 1,5 л/га.

За умови теплої тривалої осені посіви озимої пшениці масово заселяються сисними шкідниками (злаковими попелицями та цикадками), які в нашій зоні небезпечні, насамперед, як переносники вірусних захворювань. При кількості попелиць 5-10 особин/рослину (при 50 % заселенні рослин), цикадок – 70-150 особин/м2 посіви обробляють тими ж препаратами, що і проти злакових мух.

У разі виявлення на посівах озимої пшениці 3 і більше колоній на гектарі застосовують зернові принади Бактероденциду – 2 г, Бродісану А, Роденфосу – 3 г, воскові брикети Шторму – 1 брикет на нору.
В фазу виходу рослин озимої пшениці в трубку на посівах зростає чисельність та шкідливість сисних шкідників і, насамперед, клопа шкідливої черепашки. Для захисту агрофітоценозу від клопів, що перезимували (дві і більше особин на квадратному метрі) достатньо обмежитись обробкою крайових смуг шириною 100-150 м одним із рекомендованих інсектицидів – Альтекс 10 %, к.е. – 0,10-0,15 л/га; Бі-58 новий 40 %, к.е. – 1,5 л/га; Данадим 40 %, к.е. – 1,0-1,5 л/га; Діазол 60 %, в.е. – 1,5-1,8 л/га; Карате 050 ЕС, к.е. – 0,15-0,20 л/га.

Не менш ефективним є спільне застосування регуляторів росту рослин з інсектицидами при фітосанітарних обробках посівів проти сисних шкідників. Цей захід дає можливість зменшити пестицидне навантаження на рослини, посилює дію пестицидів без зниження їх біозахисного ефекту. Обробка посівів озимої пшениці сумішшю: Вантекс 60, мк.с. (0,07 л/га) + Емістим С, в.р. (5,0 мл/га) та Нурелл Д, к.е. (1,0 л/га) + Агростимулін, в.с.р. (5,0 мл/га) забезпечує загибель сисних шкідників на 70-80 %.

У фазі молочної стиглості зерна при заселенні рослин личинками клопа черепашки (4-6 екз./м2) посіви обприскують тими ж інсектицидами, що і в фазу виходу рослин у трубку. Інсектициди з групи синтетичних піретроїдів найбільш ефективні за температури повітря до 20-25оС, а за більш високих відбувається зниження інсектицидних властивостей препаратів. Тому у боротьбі з сисними шкідниками, насамперед, з шкідливою черепашкою, доцільне використання суміші піретроїдних з фосфоорганічними інсектицидами за половинних відрекомендованих «Переліком…» норм їх витрат.