• (057) 341 44 15
  • (067) 574 61 66

Система внесення добрив під озимі культури

Озима пшениця найбільш чутлива до застосування добрив, що сприяє підвищенню врожайності, зимостійкості,  стійкості проти ураження хворобами, вилягання та підвищенню якості зерна.

Основне удобрення парового поля – гній 30-40 т/га, який вноситься гноєрозкидачем під оранку. На безвідвальних способах обробітку ґрунту під пар закладення гною проводиться у верхньому шарі ґрунту важкої дисковою бороною БДТ-7. Якщо восени ґрунт під пар не обробляється, гній доцільно вносити під соняшник, що передує пару.

При  внесення 30-40 т/га гною в чорному пару доза мінеральних добрив має бути мінімальною – лише припосівне внесення фосфоровмісних добрив. Дослідження науковців Луганського ІАПВ довели, що внесення азотних добрив N30 прикореневим способом і N30 некореневим – в фазу колосіння на фоні 30 т/га гною забезпечує отримання високоякісного зерна озимої пшениці з вмістом білка  14,7 %, клейковини – 35,8 %.

Внесення добрив під озимі культури

У період парування в ґрунті накопичується достатня кількість азоту, який легко засвоюється, для нормального осіннього розвитку озимих. Тому для збалансованого співвідношення основних поживних речовин в пару, якщо не внесено гній, потрібно вносити по 40 кг д.р./га фосфору і 40 кг/га калію. Азотні добрива доцільно вносити при підживленні навесні і влітку.

По зайнятим парам та іншим попередникам крім фосфорно-калійних добрив Р40-60 К30-40 до посіву або при посіві слід внести 30-60 кг/га азоту в діючій речовині. Для основного внесення можна використовувати як тверді види туків, так і рідкі (безводний аміак, ЖКУ, КАС тощо). Внесення рідких добрив під озимі ефективніше за поверхневе. При внесенні ЖКП (10-34) розрахунок ведуть за фосфором, інших рідких добрив – за азотом.

Малозатратним і високоефективним є припосівне внесення добрив у рядки. Для внесення в рядки при посіві використовують складні добрива – амофос, нітрофос, нітрофоска по 0,5-1 ц/га. Доцільно припосівне внесення аміачної селітри по непарових попередниках (кукурудза на силос, стерньові) в дозі 1 ц/га. Якщо під озимі до посіву і при посіві не внесені добрива, їх підживлюють восени. Оптимальні норми при осінньому підживленні озимих – по 20-30 кг/га д.р. азоту і фосфору. Термін проведення – початок кущіння. По непарових попередниках під озимі краще вносити повне мінеральне добриво.

Ранньовесняне внесення добрив до відновлення вегетації слід починати на озимих по непарових попередниках, які нормально перезимували, при відсутності сніжного покриву і промерзанні ґрунту в нічні години. На цій операції добре працюють широкозахватні посівні агрегати зернотукові сівалок. З сівалок знімаються поводки дискових сошників і самі сошники. Без сошників тяговий опір значно знижується і трьохсічний агрегат може працювати на тязі трактора МТЗ-80. Важкі трактори для цієї роботи не потрібні. При використанні розкидачів потрібне додаткове регулювання, котре підвищує рівномірність внесення добрив – це заміна плоских дисків на сферичні. Доза ранньовесняного підживлення – 1-1,5 ц/га аміачної селітри (N34-50). При дозріванні ґрунту продовжують підживлення прикореневим способом, підгживлюють озимі при першій можливості виходу посівних агрегатів у полі.

Добре розвинені озимі по парах підживлюють прикореневим способом в кінці фази весняного кущення-до початку виходу рослин у трубку. Перевага прикореневого підживлення дисковими сівалками порівняно з іншими способами полягає у високому ступені рівномірності розподілу добрив. Крім того, при проведенні прикореневого підживлення руйнується ґрунтова кірка. Напрямок руху посівних агрегатів – уздовж рядків, що забезпечує надійне закладення добрив у ґрунт.

Для отримання високоякісного зерна необхідне позакореневе підживлення озимої пшениці розчином карбаміду (сечовина) з одночасним застосуванням інсектицидів проти личинок і жука клопа-черепашки. Концентрація розчину сечовини при некореневому підживенні не повинна перевищувати 20 %. У разі високої концентрації розчину бувають опіки флагового листа і колоса. Час проведення – початок формування зерна-молочно-воскова стиглість.

Слід зазначити, що добрива певним чином впливають на розвиток шкідників і хвороб. Мінеральні добрива, підвищуючи осмотичний тиск клітинного соку, обмежують можливість живлення багатьох видів сисних комах, однак одностороннє внесення азотних добрив подовжує період харчування сисних шкідників, що призводить до значного збільшення пошкодження пшениці мухами і попелицями. При завищеній дозі азоту рослини також сильніше уражаються іржею і, особливо, борошнистою росою.